неділю, 27 листопада 2016 р.

Виховна година "Умій з природою дружити - буде тобі вона служити"





Сценка  "в гостях у річки"


Рятуємо загублену берізку






 Презентуємо листівки на екологічну тематику

                                     Наші глядачі - молодші шкільні друзі


суботу, 26 листопада 2016 р.

Вивчаємо мову граючись

         БУДОВА СЛОВА, 3 клас
                                               
            Основа слова та закінчення
Якщо змінюєш ти слово,
то незмінна там основа.
Ту частину, що міняли,
ми закінченням назвали.

                              Спільнокореневі слова. Корінь слова.
                  У дерева могутнього, у лагідної квітки
                  Обов’язково корінь є, запам’ятайте, 
                  та якщо корінь відірвати,
                  чи шкоду з ним зробити,
      Не буде дерево стояти, не буде  квітка жити!
      Не тільки корінь у рослин – у слові теж він є…
      Через слова, через віки несе він значення своє:
      Батьки, батько, Батьківщина;діти, діточки, дитина;
      Ось росте, рости, зростив; веселився, звеселив.

                          Корінь
Я у кожній деревинці,
Квітці, кущику, травинці,
В класі на уроці мови
Ти побачиш мене в слові.
         Корінь слова
Багато слів на світі,
Та зайвих не буває.
Слова однокореневі,
Бо спільний корінь мають.
Тата й маму, діда й бабу
 має кожна людина,
І у слів, як у людей,
теж буває родина.

      Суфікс
Суфікс  всім нам допоможе.
І повинен знати кожен:
Після кореня стоїть
І нові слова творить. 
                  
       Префікси роз-, без-
             Префікс РОЗ-  і префікс БЕЗ-
            ти пиши без букви «ес».
            Тільки «зе», ти добре знай,
             РОЗ-  і БЕЗ- , запам’ятай!
                                      Префікси  з -, с - 
«Зе» чи «ес»? Не поспішай!
Правило скоріш згадай:
Якщо Х, П, Т, Ф, К
після префікса стоїть,
То нехай твоя рука
префікс «ес» напише вмить.
А якщо їх там нема,
«зе» - вагатися дарма.
           
                 Апостроф
  Я такий же, як знак розділовий.
І відомій шкільній дітворі.
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім’я –
Зразу стану потрібним і я.

 Апостроф після префіксів.
                   Якщо префікс у кінці
                   має звук не голосний,
       Перед Я, Ю, Є та Ї
        став апостроф там мерщій.
        
           Перенос слів із апострофом
     Префікс з апострофом
     здавна дружили –
     Поряд стояти абетка їх вчила.
     Аж тут нагодивсь Перенос-буквоїд.
     Вирішив скоад він піймать на обід.
     Апостроф при нападі не розгубився,
     Міцніше до префікса лиш притулився.
     І голосно крикнув: - Зубастий втікай, 
     Склад наш із префіксом ти не чіпай!

   
                                   

Я люблю Україну. Виховуємо патріота, громадянина.




пʼятницю, 18 листопада 2016 р.

Літературне читання    2 клас                                                                           
Тема.  І знов засипле все зима… Л. Костенко «Віхола», «Пряля»
Мета.   Продовжити знайомити учнів з поезією Ліни Костенко, вдосконалювати   навички свідомого  виразного читання віршованих творів, вчити аналізувати прочитане, робити висновки, узагальнення.   Розвивати мислення, мовлення, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів,мислення, мовлення,   спонукати їх до творчості. Прищеплювати любов до природи.

Обладнання:  портрет поетеси,  складова таблиця,  чистомовка ,  скоромовка,    ілюстрації до текстів.
План
І.  Орг. момент.
Настрій уроку. Стали, діти, підтягнулись,
 Одне одному всміхнулись.
 На урок старання не забудьте взяти,
 Сіли всі рівненько, будем працювати.

   Девіз уроку.       Виразно читаємо, чітко слова промовляємо.
         Мову та творчість свою розвиваємо.
       
 Б) Бесіда.
 - Що ви очікуєте від уроку?
  - Чому будемо навчатися?
ІІ.   Мовленнєва розминка.     (Підготуємося до читання.)
1.Дихальна гімнастика.
-Зараз зима, подихаємо на ручки, зігріємо їх.
-Уявіть, що ви забігли додому з вулиці,  а дома пахне пиріжками.
 Вдихніть  аромат.
- А тепер, щоб зігрітися, попийте чай з блюдця.

2.     Розчитування  за  складовою  таблицею.
3. Робота над чистомовкою.

Ма-ма-ма – зимонька зима
Ла-ла-ла – снігу намела,
Ок-ок-ок – вкрила поле і лісок,
Ку-ку-ку – замела доріжку.
Ам-ам-ам – голодно пташкам,
Іть-іть-іть – ви їм допоможіть.

4.     Робота над скоромовкою.  Вправа «Дощик».
  На лужок ішов сніжок,
              вбрав лужок у кожушок.
              По лужку стрибав  Дружок
    І пошкодив кожушок.
            (     І група читає радісно, ІІ – сумно, ІІІ – здивовано.)
ІІІ.  Перевірка домашнього завдання.
1.Переказ статті про поетесу.
-         Де народилася Ліна Костенко?
-         Хто був для неї авторитетом?
-         Яка атмосфера панувала в родині поетеси?

2.Виразне читання вірша Л. Костенко «Білочка восени».
-         Якою змальовує поетеса білочку?
-         Як ви розумієте виділений вислів?
-         Що цікавого ви дізналися про білочку із статті

 ІV.  Мотивація. Оголошення теми і мети уроку.

1.      Робота над загадкою про зиму.
             Кружляє ніжний білий пух,
             міняє зайчик свій кожух.
             Вдіває лиска рукавички,
             співають весело синички.
             Ведмідь в барлозі  вже дріма…
             Яка пора, скажіть?..   (зима)

2. Гра «Відгадай предмет за ознаками»
Білий, пухнастий, м’який - …  (сніг).
Холодна, люта, морозна - …   (зима).
Злий, тріскучий, лютий  - … (мороз).

-         Які слова вам допомогли відгадати загадку.

3. Скласти асоціативний  кущ до слова  зима.
(Мороз, сніг, холод, заметіль, кучугури, бурульки, ковзани, санчата…)

        3.Слово вчителя.
-          За вікном – чарівна красуня зима. Краса зимової природи надихала поетів. За допомогою художнього слова вони яскраво і точно передають зимові образи
 Сьогодні ми продовжимо вивчати  твори  талановитої української поетеси Ліни Костенко, яка багато писала для дітей. Серед них вірші «Баба Віхола», «Пряля». 

V. Робота над темою уроку.

 1.Словникова робота.   Довідкове бюро.
-      У віршах зустрічаються незнайомі слова. Зараз ми пояснимо їх значення.
·        сива – сріблясте (сиве) волосся;
·        на метільній мітлі – заметіль;
·        вешталась – бродила (вітер, хуртовина);
·        решето – прилад для просіювання борошна;
·        ситечко – прилад для заварювання чаю.

              Б)  Підібрати до слова віхола слова, близькі за значенням.
               (Метелиця, заметіль, хуртовина, хурделиця,  хуга.) 

2.     Робота над віршем  Л. Костенко «Баба Віхола».
   а) Виразне читання вчителем.
              -  Чи сподобався вам вірш?
              - Хто його головна героїня?

б) Гра «Буксир» в парах.
        решето                      метільна
        ситечко                     вешталась
        порожньо                 житечко
       
   в) Мовчазне читання вірша учнями.  Гра «Рибки»
       - Чи можна вірш назвати казкою?  Чому?

   г) Виразне читання вірша учнями.
д) Гра «Знайди рими».
 Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
             -  Якими словами поетеса описала віхолу  як людину?
-  Чому Віхолу названо сивою?
- Як ви розумієте вислів : на метільній мітлі приїхала?
-  Простежте,  як поетеса зображує грізний характер баби Віхоли і водночас її    добрі наміри?
- Якою уявляєте Віхолу ви?

1.       Робота в групах.
Завдання:
-       Який характер у баби Віхоли? (добрий, турботливий);
-       Поясніть вислів «сині пальчики - мерзне житечко» (ще не випав сніг);
-       Що за біле борошно сіяла баба Віхола? (сніг, завірюха, хуртовина, заметіль, снігопад)
-       А що є для землі, озимоїрослин – сніг? (тепло, тепле укривало, килим)

                                               Фізкультхвилинка - музична
3.     Робота над віршем Л. Костенко «Пряля».
Читання вчителем
 Словникова робота
·           Прядка-хатній верстат, призначений для ручного прядіння.
·        Пряля- жінка, яка пряде ручним способом на прядці.
·        Хуртовини – сильний вітер зі снігом, заметіль.
·        Верховина - верхня, найвища частина чого-небудь
·        Сувої- шматок полотна або іншої тканини певної довжини, що зберігають згорненим у трубку.
·        Полотно-конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення.
·        Завіска - шматок тканини або тюлю, яким завішують вікно, двері.
·        Укривало - легке покривало, яким накривають постіль удень ( те саме що ковдра).

   Самостійне  читання вірша учнями. Вправа «Бджілки».
-         Про яку прялю йде мова у вірші? (зима)
-    Що відбувається, коли в прялі рветься нитка? («А вона пряде…»).
 Б)  Читання вірша учнями «ланцюжком».
- Чому автор використовує в тексті повтори: іде – іде, мало – мало…?
Слухання пісні на слова Ліни  Костенко.
В) Читання  вірша учнями вголос.
     - Що відбувається, коли в прялі рветься нитка?
     - Що пряля вже встигла зробити?
     - Які  картини викликають у вашій уяві слова:
  сніг іде – іде – іде, а вона пряде й пряде;
             вже напряла хуртовин на шапки для хуртовин?
VІ. Підсумок уроку. 
         Бесіда.
 - Творчість якої поетеси  ми вивчали на уроці?
     - Які вірші  читали на уроці?
     - Що найбільше сподобалось?
Оцінювання.     

VІІ. Домашнє завдання. Вивчити один з віршів напам’ять .